Діагностика синдрому «Сухого ока» (проба Ширмера)

За ступенем поширеності синдром «Сухого ока» входить до найчастіших офтальмологічних патологій. Цьому сприяє тотальне використання гаджетів, збільшення кількості людей похилого віку, неуважне ставлення українців до здоров'я очей тощо. Діагностика сльозопродукції – доступне за ціною та інформативне дослідження, яке проводиться пацієнтам з підозрою на ССГ та деякі інші хвороби, наприклад, синдром Шегрена. У Києві його можна зробити в спеціалізованому центрі, записавшись на зручний час онлайн або по телефону.

Проба Ширмера: переваги тесту

Придумана німецьким лікарем, методика дуже проста і полягає у впливі на рогівку спеціальними паперовими смужками. Оцінивши скільки рідини виділилося, окуліст може зрозуміти, наскільки ефективно працює механізм сльозопродукції. Проба Ширмер має кілька важливих плюсів:
  • проведення без підготовки на прийому офтальмолога;
  • відсутність болючих відчуттів у більшості пацієнтів;
  • одержання точного результату через 5 хвилин;
  • мінімальний ризик ускладнень;
  • невелика кількість протипоказань.

Необхідність проведення дослідження: коли потрібно оцінювати сльозопродукцію

Підвищена сухість очей, як правило, спостерігається у людей похилого віку та тих, хто:
  • страждає на аутоімунні порушення;
  • має дефіцит вітаміну А в організмі;
  • проходить лікування від ревматоїдного артриту та деяких видів онкології;
  • часто хворіє на кон'юнктивіт та інші інфекційні захворювання;
  • нещодавно пережив тяжку інтоксикацію;
  • перевантажує зорову систему найчастішим сидінням за комп'ютером або використанням телефону;
  • неправильно користується контактними лінзами.
До зони ризику входять любителі авіаподорожей, курці, пацієнти з цукровим діабетом та приймаючі антидепресанти. Іноді спровокувати зниження сльозопродукції може застосування пероральних контрацептивів або лазерна корекція.
Тест смужки Ширмера можуть також показати підвищену кількість рідини, що виробляється. Так буває за:
  • розвитку інфекційних процесів, які впливають на механізм утворення сліз;
  • вростання вій;
  • сильні алергічні реакції;
  • тривалому знаходженні в холодному кліматі та на вітрі;
  • подразненні слизових оболонок очей;
  • закупорювання слізних проток;
  • вживанні деяких категорій лікарських засобів.
Тест Ширмера необхідний, щоб точно зрозуміти, чи є проблеми з виробленням рідини, а його демократична ціна робить діагностику доступною для кожного українця. Але треба розуміти, що для чіткого визначення причин патології та призначення терапії необхідне комплексне обстеження.

Коли діагностика у пацієнта сльозопродукції не проводиться?

При всій безпеці та ефективності тестування є ситуації, коли необхідно перенести його проведення або вибрати альтернативний спосіб встановлення діагнозу. Застосовувати смужки Отто Ширмера не слід, якщо:
  • є ознаки гострої респіраторної інфекції чи грипу;
  • є ушкодження очного яблука;
  • у пацієнта є виразки, нориці або фістули;
  • спостерігається ерозійне пошкодження рогівки та слизових.
Перед призначенням дослідження окуліст обов'язково перевіряє пацієнта щодо відсутності протипоказань. Приховувати симптоми нежиті чи інфекції безглуздо, оскільки перевірка все одно не дасть точного результату.

Проведення дослідження: як оцінюють ступінь сльозопродукції

Основні етапи процедури:
  1. Загальний офтальмологічний огляд, вимірювання внутрішньоочного тиску і т.д.
  2. Видалення надлишкової рідини та застосування анестетика (якщо потрібно).
  3. Розміщення під нижньою повікою смужки з паперу довжиною 4 сантиметри зі згином з одного боку.
  4. Оцінка ступеня промокання через 5 хвилин. Протягом цього часу пацієнт повинен сидіти та не здійснювати різких рухів. Є нормативні показники просоченої частини: 1 см у людей похилого віку та 2-2,5 см у дорослих. При намоканні до 0,5 см фіксується тяжкий ступінь нестачі сльозопродукції, при показниках від 0,6 см до 1 см – наявність дефіциту рідини, а якщо просочено 1,1-1,5 см, лікар ставить початковий ступінь синдрому «Сухого ока».
Тест Ширмера проводиться на обох очах і показники не повинні значно відрізнятися (максимально допустима різниця становить 1/3).