Вимірювання внутрішньоочного тиску очей

 У сучасній офтальмології особлива увага приділяється ранній та точній діагностиці патологій. Перевірка тиску очного дна належить до універсальних методів оцінки здоров'я зорової системи і дозволяє виявити широкий спектр захворювань, включаючи глаукому та дистрофію сітківки. При цьому існують різні методики проведення дослідження, у тому числі безконтактна тонометрія, при якій не відбувається дотик до внутрішньоочних структур, відповідно пацієнт не відчуває жодного дискомфорту.

Ключовими плюсами методики є:
  • мінімальні витрати часу отримання результату;
  • можливість виявити захворювання різної етіології та ступеня виразності;
  • в рамках комплексного огляду вимірювання очного тиску входить у вартість консультації офтальмолога, тому додатково сплачувати за процедуру не потрібно;
  • відсутність дискомфорту – пацієнту достатньо виконувати прохання окуліста, щоб дані були достовірними;
  • відстеження динаміки одужання - безконтактна тонометрія ока дозволяє оцінювати результати призначеної терапії та за необхідності коригувати лікарські призначення;
  • максимальний ступінь автоматизації процесу – усі виміри робить високоточне обладнання.

Що таке тонометрія?

Суть методики полягає у фіксуванні деформацій рогівки після дії на неї інноваційними приладами. Технологія виконання діагностики може змінюватись, але в результаті лікар отримує показники, що дозволяють судити про стан внутрішніх структур.

Параметри внутрішньоочного тиску, які отримані у процесі вимірювання, звіряють із встановленими нормами для пацієнтів різних вікових груп. Наприклад, у дорослих показники мають бути в межах 10-21 мм рт. ст., а в дітей віком – 12-14 мм рт. ст. у перші роки життя, 18±3 мм рт. ст. у дванадцятирічному віці. Кожні 2 роки у дітей параметри мають збільшуватись на 1 мм рт. ст. Якщо здійснюється безконтактне вимірювання внутрішньоочного тиску, то для дорослих нормою є значення в межах 12-21 мм рт. ст.
Є кілька важливих нюансів:
  1. значення у правого та лівого ока можуть відрізнятися;
  2. на виміри впливає час доби – не бажано проводити дослідження увечері, коли очі на день втомилися;
  3. небезпечним є як знижений, так і підвищений тиск;
  4. якщо не контролювати та не коригувати показники, є небезпека розвитку глаукоми, атрофії зорового нерва та остаточної втрати зору.

Коли перевірка буває недостовірною: спотворення параметрів внутрішньоочного тиску

Незважаючи на високу точність діагностичних апаратів нового покоління, за певних обставин отримана інформація може бути спотворена. Так буває за:
  • Значної короткозорості.
  • Одержання хімічного опіку очей.
  • Запальні захворювання, такі як кератит, блефарит або кон'юнктивіт.
  • Сильні пошкодження повік.
  • Пережиті нещодавно хірургічні втручання.
  • Аномаліях будови рогівки.
У зв'язку з цим перед тим, як перевірити внутрішньоочний тиск, потрібно поспілкуватися з офтальмологом і повідомити про наявність тих чи інших проблем з органами зору. Тільки кваліфікований окуліст зможе правильно оцінити результати перевірки, тому слід обстежитися саме у спеціалізованому центрі.

Показання для перевірки у окуліста очного тиску

Дослідження проводять, якщо раніше було діагностовано патологію або є підозра на проблеми з сітківкою, склерою і т.д. Без подібної перевірки не обійтися при:
  • глаукомі;
  • катаракті;
  • вікових змінах структури ока;
  • захворюваннях серцево-судинної системи;
  • цукровому діабету;
  • наявності симптомів відшарування сітківки;
  • хронічних захворюваннях печінки;
  • відновлення після лазерної корекції або іншої операції;
  • підвищених навантажень на очі.

Коли не вдасться виміряти у пацієнта внутрішньоочний тиск?

Відсутня можливість проведення діагностичної процедури в період розвитку гострих інфекційних і запальних захворювань, наприклад, кон'юнктивіту або кератиту. Тимчасовими протипоказаннями є порушення цілісності сітківки, ускладнення після хірургічного втручання, і навіть стан наркотичного чи алкогольного сп'яніння.

Різновиди тонометричного дослідження внутрішньоочного тиску

  1. Пальцева тонометрія – метод екстреної оцінки стану пацієнта, який використовують за відсутності під рукою спеціалізованих приладів.
  2. Аппланаційна діагностика за Гольдманом або Маклаковим. Така перевірка очного тиску пов'язана із хворобливими відчуттями, тому передбачає використання анестетичних засобів. Перший метод незамінний при добової тонометрії для відстеження динаміки показників протягом дня.
  3. Імпресійне вимірювання очного тиску з використанням пристроїв Icare або Шиотца.
  4. Пневмотонометрія – найбільш популярний та безпечний варіант, який передбачає аналіз реакції рогівки на повітряний імпульс.

Метод, за допомогою якого лікар вимірює очний тиск, визначає ціну процедури, а також швидкість її проведення та комфортність для пацієнта. Прогресивні клініки користуються переважно тонометрами, що відрізняються підвищеною точністю, простотою застосування та роблять виміри дистанційно.

Як фіксується очний тиск і як розшифровуються виміри?

У середньому на визначення показників потрібно 10-12 секунд залежно від типу пристрою. Попередньо потрібно буде зняти лінзи або окуляри, якщо ви ними користуєтеся, потім сісти навпроти тонометра і встановити голову на спеціальну підставку. Лікар здійснить подачу повітря в око, а прилад автоматично зафіксує параметри, після чого залишиться лише роздрукувати бланк та розшифрувати дані. Інтерпретація займає 5-7 хвилин, після чого офтальмолог повідомляє про результати пацієнта та дає офіційний висновок з печаткою та підписом.